Как живешь, город?
Фестиваль воздушных шаров в Умани
Submitted by Шурик on Sat, 2018-09-29 17:04. Как живешь, город?Живописная Умань с высоты птичьего полета, рекорд в небе и невероятная возможность самому замереть между облаками. На Черкащине начался международный фестиваль воздушных шаров.
Видео предоставлено на сайте Youtube.com: Факти ICTV
» войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить возможность отправки комментариев
Мамина черешня
Submitted by umanchanka on Вто, 2018-06-05 17:16. Как живешь, город?
Росте черешня в мами на городі, стара-стара, а кожен рік цвіте,
Щоліта дітям ягодами годить, хоча вони й не дякують за те.
Мамо, мамо, вічна і кохана… Ви пробачте, що був неуважний.
Знаю, Ви молилися за мене дні і ночі, сива моя нене.
Щоліта дітям ягодами годить, хоча вони й не дякують за те.
Мамо, мамо, вічна і кохана… Ви пробачте, що був неуважний.
Знаю, Ви молилися за мене дні і ночі, сива моя нене.
Микола Луків
Фото - Лідія Акімова
» войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить возможность отправки комментариев
Про вдячність...
Submitted by umanchanka on Sat, 2018-05-26 17:51. Как живешь, город?
Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт, і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора встигло одзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх. За те, що можу, і за те, що мушу.
За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт, і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора встигло одзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх. За те, що можу, і за те, що мушу.
Дощі програють по городах гаму...
Submitted by umanchanka on Сре, 2018-05-09 05:44. Как живешь, город?
Дощі програють по городах гаму. Трусне зелені кучері весна.
Педалі днів натисне під ногами – і заспіває пташка голосна.
Засяють ночі зорями жасминно. А срібний дощ підніме жалюзі –
Півонії, рожеві, як фламінго, стоять в городі на одній нозі.
Педалі днів натисне під ногами – і заспіває пташка голосна.
Засяють ночі зорями жасминно. А срібний дощ підніме жалюзі –
Півонії, рожеві, як фламінго, стоять в городі на одній нозі.
Ліна Костенко
» войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить возможность отправки комментариев
Стояла я і слухала весну...
Submitted by umanchanka on Сре, 2018-05-02 19:27. Как живешь, город?
Стояла я і слухала весну, весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну, то знов таємно-тихо шепотіла.
Вона мені співала про любов, про молодощі, радощі, надії,
Вона мені переспівала знов те, що давно мені співали мрії.
Співала пісню дзвінку, голосну, то знов таємно-тихо шепотіла.
Вона мені співала про любов, про молодощі, радощі, надії,
Вона мені переспівала знов те, що давно мені співали мрії.
Леся Українка
Фото - Лідія Акімова
» войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить возможность отправки комментариев
Позитива вам у перший день весни. Умань 2018
Submitted by Шурик on Fri, 2018-03-02 00:34. Как живешь, город?
Видео предоставлено на сайте Youtube.com: uman media
» войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить возможность отправки комментариев
Узимку
Submitted by umanchanka on Сре, 2018-01-31 16:42. Как живешь, город?
Спить озеро, спить ліс і очерет. Верба рипіла все: «Засни, засни...»
І снилися мені все білі сни: на сріблі сяли ясні самоцвіти.
Стелилися незнані трави, квіти. Блискучі, білі... Тихі, ніжні зорі
Спадали з неба — білі, непрозорі —І клалися в намети... Біло, чисто
Попід наметами. Ясне намисто з кришталю грає і ряхтить усюди —
І снилися мені все білі сни: на сріблі сяли ясні самоцвіти.
Стелилися незнані трави, квіти. Блискучі, білі... Тихі, ніжні зорі
Спадали з неба — білі, непрозорі —І клалися в намети... Біло, чисто
Попід наметами. Ясне намисто з кришталю грає і ряхтить усюди —
Нічне уманське небо
Submitted by umanchanka on Вто, 2018-01-30 21:57. Как живешь, город?
Тихо над річкою в ніченьку темную, спить зачарований ліс.
Ніжно шепоче він казку таємную, сумно зітха верболіз.
Нічка розсипала зорі сріблястії - он вони в річці на дні.
Плачуть берези по той бік кудрявії, здалека линуть пісні...
Ніжно шепоче він казку таємную, сумно зітха верболіз.
Нічка розсипала зорі сріблястії - он вони в річці на дні.
Плачуть берези по той бік кудрявії, здалека линуть пісні...
Спиридон Черкасенко
Фото - Лідія Акімова
Умань в снігу. 18 січня 2018 року.
Submitted by Шурик on Fri, 2018-01-19 01:56. Как живешь, город?Видео предоставлено на сайте Youtube.com: uman media
» войдите или зарегистрируйтесь, чтобы получить возможность отправки комментариев
Зимовий ранок в Умані
Submitted by umanchanka on Сре, 2018-01-10 11:52. Как живешь, город?
Буває, часом сліпну від краси.Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,—
оці степи, це небо, ці ліси,усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є — дорога, явори,усе моє, все зветься — Україна.
Така краса, висока і нетлінна,що хоч спинись і з Богом говори.
оці степи, це небо, ці ліси,усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є — дорога, явори,усе моє, все зветься — Україна.
Така краса, висока і нетлінна,що хоч спинись і з Богом говори.
© Ліна Костенко
Recent comments