27 червня - день Нержавіючого металіста

В честь Дня молоді НК "Вогняна Коняка" та Уманська організація молоді вирішила винести вихованців рок-клубу із затишного приміщення на світ божий. Такий хід був настільки несподіваним, що спочатку й не вірилося. Дехто настільки зрадів, що справа дійшла до травматизму... Але, про сумне ще буде час згадати. Час збіговиська назначався на 16-ту годину. За годинку - другу повинен був відбутися саундчек, міні –репетиційка, розпочатись дійство. Але, як говорить народна мудрість, хотіли як краще, вийшло як завжди. О 16.00 біля картинної галереї (місця проведення "погрому" ) я застав лише учасників рок-клубу. В повному складі були присутні лише дві групи Unalive та Хорос. Ходили чутки про те, що дехто з SMS також був присутній в місті. На місці я почув неприємну новину. Морок грати не буде по одній причині - їх соло-гітарист зламав собі руку при доволі цікавих обставинах. Про обставини без сміху говорити не можна: захотілось вишеньок, захотілось вітамінів під час "попойки" напередодні. Ось результат на лице, вірніше на руку. Обідно, сказали б москалі , а що зробиш.
Приблизно о 16.30 "хрещений батько" уманського року Олег Універсал забрав музикантів із собою на завантаження апаратури (по сумісництву). Я залишився лише з Металхедом та з новим знайомим Санею. Бесіда йшла за бесідою, потім нашу компанію збільшила Юля з групи STYXX, прийшов не функціонуючий Міша з Морока, демонструючи гіпс, мовчазний барабанщик, також з Морока. Компанія збільшувалась, пива ще не хотілось, музикантів не було видно (чути), жарти, в міру можливостей, рятували ситуацію. Непомітно під’їхав білий бус з апаратурою, поступово з’явились музиканти з SMS у "вкороченому" вигляді (без Мудрого). На душі повеселішало, хоча ненадовго, в душу закрадався підсвідомий страх. Причиною тому була різномаста публіка (лисенькі, в спортивних костюмчиках), яка підходила на "шаровий" концерт. Апаратура підключалась, вже був чутний гуркіт барабанів та перші акорди. З’явились ще одні учасники - гурт Експресія із сільськогосподарської академії. Під сцену під’їхали байкери клубу "Heavy motors men" на чолі із загальновідомим Кувалдісом. Під час саундчеку Unalive трапилась хохмова ситуація. Їх новий вокаліст Рома Канібал (ex- AbsorbciA) "проспівав" перший куплет пісні Famine. Подіяло це на публіку однозначно: шок, відкриті роти, мозок вирішив, що концерт вже розпочався, - дехто ліз під сцену, решта "чинила" відступ. Одразу після них настроювались Експресія (jazz -blues). Це дійство спостерігало з серйозним виглядом двоє чоловіків. Після того, як відстроїлися Експресія, вони переглянулися - один із них (тверезіший) видав геніальну філософську фразу, на яку здатне лише українське мислення (пам’ятаю, як зараз) : "То був реаліст, а це романтик...". Я не пригадую, коли я ще так сміявся (до колік в животі). На цьому приколи не закінчились. Був ще один - прямо під сценою, перед гордими байкерами "проповз" негордий чоловік на старезному мопеді, залишивши по собі купу гуркоту та диму. А от на цьому веселощі скінчилися (не зовсім, хоча... MetalHead). 18.00. Настала сумна пора. Концерт перенесли на 20.00, залишивши всіх наодинці з думками. Але це ще півбіди. В цей час на сцені один "музикант" на клавішних "задєлав" розкрутку пісень Шуфутинського!!! Під сценою дві бабусі танцювали "душа болит, а сердце плачет" - чим не рок -концерт?!!! Сказати, що в голові одні "матюки" - не сказати нічого. Радощів додавало лише постійно прибуваюче в організм пиво. Так мучились до 19.20, тоді Шуфутинського замінили Red hot chili peppers.
Приблизно на 20.00 вже розпочався концерт. Після промови Універсала на сцену вийшли Експресія і почали блюзувати першу пісню "Никого не жалко, никого. Ни тебя, ни меня, ни его!", - публіка позіхала. Наступна пісня дещо розворушила народ: кавер- версія на "Орисю" гурту Мандри - багато хто сміявся, але й танцювали. Одним словом - ГОЙ, ГОЙ, ДРИЦ - ДРИЦ ! Вирішивши, що цього досить, хлопці покинули сцену. А вже Бочка (вічний МС) оголошував наступних виконавців - проект Styxx i Unalive "Придумала сама" . З цього моменту розпочався справжній рок. Юля проспівала першу (як завжди романтичну та про кохання) пісню, під аплодисменти розпочала другу пісню, присвячену уманській молоді, під назвою "Безнадійний" :). На завершення був виконаний нетлінний хіт Cranberries Zombie, який вже став візитною карткою Styxx. Публіку почало ковбасити. Наступними виступали Хорос, в оновленому складі з клавішницею Лєрою. З старих пісень виконані були "Негідник" та "Багровый закат". Про нормальний статус натовпу свідчили підняті вгору запальнички, підспівування, свист, голосні аплодисменти. Хорос виконали ще дві нових теми "Війна" та "Геро". Як завжди патріотично-епічні теми, з драйвовими ритмами, клавішною атмосферою та гарними соло, як Андрій, таки вміє робити. Покидали сцену Хорос під гучні аплодисменти.
Виступ Unalive затримувався. На сцену вийшли SMS у "вкороченому" вигляді: басист та барабанщик. Три пісні відспівали легко та невимушено. Але відсутність гітариста та справжнього вокаліста дали про себе знати. Того драйву, який теплицькі "гранжери" задавали в "Коняці", тут не було. Весело, ритмічно, але не ковбасило. Та звинуватити виконавців я не маю підстав - промутити таке з дисторшованим басом та барабанами ознака техніки та професіоналізму (:-)MetalHead). Розігрітій публіці дуже сподобалось. З натовпу вже лунали вигуки "Unalive ! Slave new world!" Unalive - фани потребували "м’яса". Але на сцену із Роминою гітарою вийшов Влад Риндюк, за барабани сів Гоша (Unalive). Риндюк попередив усіх, що зараз буде регг, помахав рукою друзям в натовпі, загнав регг англійською, щось про Ліліт, про пекло з блюзовим присмаком, створивши тим самим своєрідний емоційний вакуум в натовпі. Ситуацію взявся виправляти Універсал - заспівав пісеньку про пиво, вірніше, про його користь. Наступний опус він присвятив байкерському клубу "Heavy motors men". Після всіх митарств гітара опинилася все таки в руках Канібала.
Настав час на сцені Unalive. Фани таки дочекалися. Першою звучала пісня "Famine". Рома гарчав, не жаліючи горла. Наступною виконали пісню про війну в Іраку "No blood for oil!". В цей час один п’яненький тип "забацав" стриптиз на сходах галереї, але охоронці порядку швидко припинили "карнавал". Найвищого апогею натовп досяг після сепультуровського "Troops of doom". Цією піснею Рома познайомив всіх "незнайомих" з бразильською легендою трешу. А "Slave new world" остаточно "відірвав" підмочені пивом дахи . Російською це називається "колбасиво", "рубилово", "угар", та українською співучою я епітетів не знайшов. Атмосфера говорила сама за себе, хто був той бачив - байдужих не залишилось. Ось саме коли "погнав" драйв та настрій Універсал оголосив закінчення, почувши невдоволений рев емоційно розігрітого натовпу. Свято відбулося на диво весело, а головне - спокійно. "Гопотня", як вони самі кажуть, "тусувалась" на стороні. Перший реально важкий Open Air відбувся. Шкода, що Морок не виступили, але (я маю надію) це не останній концерт (а потім було after paty MetalHead).

Dracula.

Представив на сайті - Металхед.

07.07.04.