В городе нет тепла в квартирах

”Сиджу в холодній квартирі з маленькою дитиною”
Доброго дня, шановна редакція. Звертаюся до вас, бо іншого виходу з ситуації не бачу. Я, корінна уманчанка, проживаю в рідному місті, люблю його й шаную, тут споконвіку жили мої батьки й діди. Я вважаю себе законослухняною громадянкою, працюю в приватній фірмі на будівництві, сплачую в казну податки. Та, виявляється, на мене і ще на тисячі таких же, як я, всім уже давним-давно начхати. Передусім — міській владі й державі.

Опалювальний сезон в інших містах України почався хай не вчасно, хай із деяким запізненням. У нас із цього приводу — глухо.

Я завжди намагалася розуміти нашу державу й уряд. Коли було скрутно — затягували паски. Зараз політична та економічна ситуація доволі несприятлива. Настільки, що моя донька разом із зятем змушені були залишити на мене дворічну онуку й податися за кордон на заробітки. Ми всі розуміємо, що держава бідна.

Але чому ця держава не розуміє нас? Зараз я з маленькою дитиною сиджу в холодній квартирі. Мер міста Юрій Бодров розказує по телевізору про нестачу коштів і гігантські борги. Мовляв, через це в нас і не почався опалювальний сезон. Заборгувала нашому місту за газ держава, бо пару років тому відбувся значний скачок цін. Різницю взялася компенсувати тоді держава. Три мільйони віддали, а три ще винні. ”Нафтогаз” без отих клятих трьох мільйонів опалювального сезону не розпочне.

То люди добрі, журналісти, державні мужі, скажіть мені — є ж якась влада, є якась держава в нас, можна найти на когось управу, чи ні. Невже в наш, цивілізований час, я з маленькою дитиною на руках мушу замерзати. І це в центрі Європи.

Зжальтеся вже над нами — ми спимо в куртках, із рота пара йде. Дитину в дитячий садочок не можна завести — бо постелі крижані. Міські мережі не витримують всіх отих обігрівачів. Та й де взяти кошти на таку електроенергію.

Панове, незабаром морози. Зробіть хоч щось. Понабирали — президентів, прем’єрів, губернаторів — одні начальники. А як до діла доходить — то ноль.

Сьогодні-завтра почнуться приморозки. Ми з маленькою дитиною замерзнемо в квартирі. Або дайте тепло, або краще вбийте. Сил вже немає”.

Марія Тимощук, м. Умань
gpu.ua