Інтерв'ю з головним тренером ФК "Ятрань" Ігорем Собольником

Спорт

Стартував чемпіонат України з футболу серед жінок у вищій лізі. Він є особливо цікавим для уболівальників футболу Черкащини, а надто – Уманщини. Адже на старт вийшла і команда «Ятрань». Тому хотілося б дізнатись якомога більше про цю неординарну подію. Безумовно найповнішою інформацією володіє головний тренер жіночої команди ФК «Ятрань» Ігор Соболенко.

– Вітаємо вас, пане Ігорю, зі стартом чемпіонату. І відразу запитання: як стала реальністю участь нашої жіночої команди в змаганнях на найвищому рівні ?
– Жителі Уманщини останнім часом перестали дивуватись, що у футбол можуть грати не лише чоловіки, а й дівчата, і жінки. Для цього довелося попрацювати не один рік, пропагуючи саме жіночий футбол. І при цьому завжди з підтримкою назустріч ішла наші місцеві ЗМІ. За останні 2 роки було отримано перемоги (щонайменше – призові місця) практично в усіх змаганнях, де брали участь. А це юнацькі й дорослі чемпіонати області з міні-футболу, літні спортивні ігри області, всеукраїнські турніри в Скадовьку, Переяславі. А тому наприкінці минулого року керівництво Уманського району розглянуло питання про надання можливості футболісткам Уманщини зробити крок на якісно вищий рівень. Тепер те, про що ми з Володимиром Пею, з яким розпочинали справу, мабуть, і не мріяли, може стати реальністю.

– А хто весь цей час допомагав юним футболісткам зіп’ятися на ноги?
– Підготовка спортсмена, а надто команди, вимагає витрат. Жіночий футбол став практично одночасно розвиватись і в місті, і в районі. Ініціаторами стали міська ДЮСШ (директор В.Г. Грязнов) та районний дитячо-юнацький клуб фізичного розвитку (В.М. Пею). Але матеріально в основному допомагали, виділяючи кошти на чисельні турніри, в Уманському районі – і РДА, і районна рада, і райрада «Колос». Завжди на зустріч йшли в УДПУ.

– Сподіваємося, що охочих допомогти команді зараз стало більше!

– Хотілося б, щоб так було. Відзначу, що ті, кого я згадав перед цим, і сьогодні нам намагаються допомогти. Районна рада (на чолі з С.О. Усиком) позитивно вирішила питання про фінансування самих мінімальних потреб ФК «Ятрань». Базу для тренувань надавали і надають Уманський державний педуніверситет (декан факультету – Г.В. Безверхня), Уманська державна аграрна академія (завкафедри – І.Ф. Чорнобаб), Агротехнічний коледж (зав.кафедри – В.Ф. Войцеховський), міська ДЮСШ (директор – В.Г. Грязнов). Завжди підтримує президент нашого клубу, керівник благодійного фонду «Розвиток Умані» М.В. Мітасов. Як і в попередні роки, допоможе почесний президент ФК «Ятрань» М.В. Саковський. Але очевидним стає, що для повноцінного існування й участь у 18-туровому марафоні, не враховуючи кубкових ігор та фінальної частини чемпіонату, з роз’їздами через усю країну, потрібна ще допомога. Тут би хотілося згадати, що обласна федерація футболу на чолі з Володимиром Фощієм звернулася з клопотанням до депутатів обласної ради про надання допомоги нашому клубові для участі в чемпіонаті України. Це звернення підтримує й обласне відділення НОК в Черкаській області. Позитивне вирішення цього питання дозволило б нам з оптимізмом зустрічати сезон, що стартував.

– Невже до клубу лише доброзичливе ставлення? Аж не віриться.
– Ну це було б неправдою. Річ у тому, що поки що за фінансовими витратами жіночий футбол і близько не стоїть поряд з чоловічим. Для порівняння скажу, що найбагатші гранди української жіночої вищої ліги мають бюджети як пересічні середняки чоловічої другої ліги. А наш бюджет разів з десять менший. Але це не заважало виставляти нам просто космічні рахунки в деяких випадках. Не зрозуміло: чи-то нам таким чином відмовили (хоча в голос, зрозуміло, звучало інше), чи-то справді думають, що мають справу з донецьким «Шахтарем». Є в місті такі, хто саркастично посміхається, чекаючи невдач жіночої «Ятрані».

– Вас це не ображає?
– Ні. Це нормально. Було б навіть дивно, якби нам у спину дув лише попутний вітер. Єдине дивує: в Умані дехто ніяк не зрозуміє, що в чоловічому футболі нам не світить нічого. Є різні причини. У жіночому ж футболі наш край має можливість ускочити до потяга, що набирає швидкості. І для цього не потрібно шалених грошей. Останні роки ми не приховували свого прагнення створити пристойний клуб жіночої вищої ліги. Але дехто хоче, щоб і тут Уманщина опинилась позаду всіх.

– А на якому стадіоні команда проводитиме домашні поєдинки?
– Тривалий час це було досить болюче питання. Для нас просто буквально було закрито можливість скористатись центральною ареною нашого міста – стадіоном «Іллічівець–Умань». Але завдяки президенту обласної федерації футболу Володимиру Фощію й вирішення цього питання теж зрушило з місця. Так, було досягнуто домовленість з генеральним директором ВАТ «Уманьферммаш» А.В. Ліпканом. У результаті повна назва команди відтепер буде «Ятрань–Уманьферммаш» і вболівальники зможуть підтримати колектив, зручно умостившись на трибунах чудового стадіону. Футболістки ж отримають змогу грати на відмінному газоні.

– Нумо детальніше про суто футбольні справи – що на сьогодні представляє собою колектив ФК «Ятрань»?
– Протягом року,останні місяці – особливо інтенсивно, ми переглядали молодих перспективних гравців звідусіль. Ми робимо ставку а молодь, адже клуб не може собі дозволити витрачати кошти на дорогих зірок. А, по-друге, ми декларуємо мету – готувати зірочок з перспективних футболісток. Найдосвідченіша гравчиня команди має лише 23 роки, двоє – по 21 року, а решта – 17-18-річні дівчата. Так у нашому складі опинились Аліна Свергун та Юлія Стець, гравці молодіжної збірної команди України, що пробилась до елітного раунду відбору до чемпіонату Європи. Приємно, що вдало пройшла свій перший збір у Києві вихованка нашого краю – воротар Надія Ребрина. Взагалі, попри низку проблем і незручностей викликаних виїздами гравців до збірних, «Ятрань» має повне взаєморозуміння з тренерами юнацької й молодіжної збірної. Ми всіляко сприяємо їм. Так, уже в травні до збірної 17-річних поїде 15-річна уманка Альона Фортуна. Ще декілька наших дівчат мають отримати шанс у молодіжній збірній (до 19 років). Тепер усе залежить від них.

– Як готувалися до чемпіонату?
– Розпочали роботу ще 7 січня. Весь січень-лютий працювали в залі. Узяли участь в ряді турнірів з міні-футболу. Стали чемпіонами області серед 17-річних. І лише у фіналі дорослого чемпіонату поступились 0:1 фіналісту Кубка України – черкаскам. А ще був турнір у Полтавській області. У березні ми тренувалися на майданчику зі штучним покриттям в агроколеджі, бігали кроси у «Софіївці». Дуже важливим етапом підготовки став перший у нашій області міжнародний жіночий турнір імені Черняховського, організований в Умані нашим клубом і фондом «РозУм», РДА Уманського району. До нас завітали чемпіон чотирьох останніх років Республіки Білорусь – «Університет» (Вітебськ) і 4-разовий чемпіон України – «Легенда» (Чернігів). Ми з мінімальним рахунком, завдяки рикошету на 80–й хвилині, поступились білорускам. А з «Легендою» зіграли тричі. Поступились, але зіграли дуже пристойно. Задоволені тим, що дівчата пройшли випробування такими грізними суперниками. Учитись потрібно в сильних! А перед самим стартом провели переможні 4 спаринги зі збірною Сумської області.

– Чи стоїть якесь конкретне завдання перед командою на сезон ?
– Взагалі-то, я не сприймаю тих тренерів, які заявляють, що вони грають «без завдань». Це не спорт. У спортсмена й у тренера завжди має бути мета. На матч, на сезон. Інакше роботу такого тренера оцінити просто не можна. І ми ставимо собі мету. Незалежно від регалій з грандами ми боротимемося в кожному матчі. Як дебютантам, нам потрібно вчитись і, виживши, закласти фундамент на майбутнє. Але ми спробуємо й цього року не пасти задніх і поборотись за місце в середині таблиці. Я думаю, вимогливі уманські уболівальники оцінять старання своєї молодої команди. Адже дівчата гратимуть саме для них.

– Ви неодноразово згадуєте про своїх однодумців. Хто вони ?
– Команда – це не лише гравці. Сьогодні багато роботи виконується поза полем. Паровоз, що тягне клуб, – це Володимир Пею, Руслан Діденко, Валентин Гончар і ваш покірний слуга. Президент ФК «Ятрань» –Максим Мітасов.

Ну що ж – будемо вболівати за «Ятрань» і з нетерпінням чекатимемо перемог, яких щиро побажаємо дівчатам!

Спорт та Здоров'я
http://siz.ck.ua/

Дончанка-ЦПОР» – ФК «Ятрань-Умань

Дончанка-ЦПОР» (м. Донецьк) – ФК «Ятрань-Уманьферммаш» (Уманський р-н) 0:1 (0:0).

6 травня. м. Донецьк. База ЦПОР. 150 глядачів.

Судді: О. Петренко, В. Понамаренко, С. Оберніхіна (Харків)

«Ятрань-Уманьферммаш»: Н. Ребрина, О. Гуржій, А. Свергун, А. Дворська, А. Гончарук (42, В. Калінчук, 89, А. Кваша), А. Капустян, В. Супрунович, Т. Хоменко, І. Ребрина, В. Пінчук, Ю. Стець

Ст. тренер – І. Соболенко, тренер –В. Пею.

Гол: Стець (60). Попередження: Дворська (51), Стець (57).

У п’яти містах нашої країни 10 команд 6 травня вийшли на старт чергового чемпіонату України з футболу серед жінок. Свій перший офіційний матч провела жіноча команда ФК «Ятрань-Уманьферммаш» (Уманський район).

На наших дівчаток у Донецьку того дня чекало надзвичайно важке випробування. Адже суперник – місцевий клуб «Дончанка-ЦПОР» – один із найтитулованіших і найсильніших клубів України.

Зрозуміло, що тактику на гру «Ятрань-Уманьферммаш» мала обирати досить обережну. Перші хвилин 30 було дуже важко. Доводилося захищатись чи не всією командою. Хвилювання молодих гравчинь призвело до помилок. В одному випадку лише самовідданість воротарки Надії Ребрини врятувала гостей від голу. Ще раз м’яч влучив у поперечку наших воріт.

Ближче до перерви епіцентр пристрастей віддалився від нашого останнього рубежу. Перед другою 45-хвилинкою було зроблено незначні корективи, і другий тайм пройшов уже за сценарієм уманок. Господарі ще мали певну територіальну перевагу. Але при цьому не мали жодного шансу для взяття воріт. Дії в захисті були тепер безпомилкові. Натомість «Ятрань-Уманьферммаш» почала шукати шансу й біля чужих воріт. І на 60-й хвилині стрімка контратака призвела до виходу Юлії Стець сам на сам з воротаркою, і в рахунку повели гості! Решта 30 хвилин минула в безкомпромісній боротьбі. Шансу на порятунок гості господарям не дали. Дебют приніс першу, історичну, перемогу !

До речі, головний тренер донецької команди є одночасно тренером і молодіжної збірної України, у складі якої вже троє гравців «Ятрані» – Н. Ребрина, Ю. Стець, А. Свергун. А після звітного поєдинку він попросив надати інформацію ще про Ольгу Гуржій та Іванну Ребрину. Це стало ще одним приємним результатом матчу. 800 кілометрів назад мали приємний відтінок…

Спорт та Здоров'я
http://siz.ck.ua/