Христинівка: Бик є, а мафії немає?

Іноді наші публікації викликають шалений резонанс або скандал. За часів так званої «злочинної влади» героїв публікації могли ще й з роботи звільнити.

Але коли Кучму змінив Ющенко, країна теж змінилася. Про що б не вели мову журналісти, все можновладці почали списувати на «політичне замовлення».

Так могло статися і цього разу. На початку лютого «Антенна» надрукувала відкритий лист, який отримала із Христинівки. Звинувачення в бік місцевої влади, які він вміщував, і змусили нас надрукувати листа, хоча й з певними скороченнями. Тим більше, що цією тематикою — про життя в далекій від обласного центру Христинівці — газета цікавилася ще з незапам’ятних часів. Ми також планували з’ясувати ситуацію і повернутися до публікації.

Отже, першими відгукнулися обласні правоохоронці, які буквально наступного дня після публікації за особистою вказівкою обласного міліцейського начальства спорядили до Христинівки кілька справжніх мало не «каральних» експедицій. Звіт про їх роботу був направлений і до «Антенны».

«Керівництво УМВС України в Черкаській області вдячне Вам за небайдужість до проблем боротьби зі злочинністю, адже тільки спільно з громадськістю можливо протистояти та викорінювати це зло, — йшлося у листі. — Повідомляємо Вам, що інформацію під назвою “Христинівський “Бик” пішов у владу”, в якій наведені факти протиправних дій керівництва місцевої влади м. Христинівка, зокрема мера цього міста, і не реагування на них працівників Христинівського РВ УМВС, розглянуто керівництвом УМВС. З метою всебічної перевірки викладених фактів, відповідним розпорядженням УМВС було створено робочу групу з числа керівників галузевих служб Управління за напрямками оперативно-службової діяльності, до компетенції та повноважень яких відносяться висвітлені у статті питання».

Виявилося, що обласні міліціянти провели зустрічі і бесіди з учителями, керівниками та батьками учнів загальноосвітніх шкіл м. Христинівка, а також пересічними городянами і жителями деяких сіл Христинівського району. Інформації про розповсюдження наркотиків у школах чи розважальних закладах не було. Крім того, правоохоронці стверджують, посилаючись на директора місцевої школи №2 Суржко К.В., що випадків вживання наркотиків учнями не було, до лікарів-наркологів ніхто не звертався, скарг від батьків не надходило. Окрім того, протягом останніх двох років міліцією не було виявлено фактів незаконного обігу наркотиків у навчальних закладах міста та району. Під час проведеного відпрацювання всіх розважальних закладів міста Христинівка, які працюють у вечірній та нічний час, випадки незаконного обігу наркотиків не виявлялись і не документувались.

У листі повідомлялося і щодо зняття з посади колишнього начальника христинівської міліції. Підполковник міліції Сердюк В.М. наказом МВС України був звільнений з посади начальника Христинівського РВ УМВС, а наказом УМВС України в Черкаській області звільнений з органів внутрішніх справ України «через хворобу» згідно з поданим ним особисто рапортом.

Ще міліція повідомила журналістів, що «при спілкуванні громадяни впевнено стверджують те, що міліція не «дахує» наркоділкам чи особам, які періодично збувають наркотики. А питання щодо причетності мера міста чи інших посадових осіб міста і району до незаконного обігу наркотиків в очах людей викликають здивування. Крім цього повідомляємо, що мер міста Наконечний М.П. до кримінальної відповідальності не притягувався і у розшуку органів внутрішніх справ не перебував». А ще ми можемо з радістю повідомити читачам, що, на думку обласних правоохоронців, «щодо викладених у газеті фактів про розквіт проституції в місті, то вивченням ситуації в цьому напрямку і вжитими оперативно-розшуковими заходами фактів сутенерства та торгівлі людьми не встановлено».Отже, говорячи простіше, «сексу в нас немає». Те ж саме стосується і наркобізнесу та багато чого іншого, що є невід’ємною прикметою життя сучасних українських райцентрів. Можливо, обласні правоохоронці дещо прикрасили стан речей у Христинівці, адже картинка, намальована ними, виявилася аж занадто «гламурною». Але радує те, що публікація таки викликала резонанс та позачергову «зачистку» містечка. Що, напевне, його мешканцям піде на користь, бо на якийсь час трохи зміцнить громадський порядок у Христинівці.

Одначе саме цей бадьорий тон міліцейського листа і викликав у нас певні сумніви, тож «Антенна» почала планувати власну місію в райцентрі, маючи на меті з’ясувати, що ж насправді відбувається у цьому мальовничому містечку. Але на минулому тижні до редакції завітав такий собі кремезний чолов’яга і прямо з порога відрекомендувався: «Здравствуйте, я Бык….»

Так несподівано і ми дістали можливість познайомитися та поспілкуватися з напівміфічною особою, про життя якої впродовж багатьох років писала газета. Іноді краще знаходити неточності та недоречності, ніж підтверджувати факти, які викладають журналісти. Гість редакції ніяким чином не нагадував кримінального авторитета або наркобарона. Інтелігентний та спокійний чоловік середнього віку виявився тим самим христинівським міським головою Миколою Наконечним.

— Перше, що хотілося б відмітити, — розповів міський голова, — це те, що згаданого «комітету матерів» у Христинівці взагалі не існує, а його іменем прикриваються відомі особи чоловічої статі, які з вагомих причин були звільнені з роботи, або ж коли щось у місті робиться не так, як їм хотілось.

Микола Наконечний із сумом розповів також, що місто Христинівку та район не оминули загальні для країни тенденції розвитку наркоманії та алкоголізму. Але міський голова впевнений, що Христинівка у цьому не є лідером в області.

— Дивує також позиція авторів анонімки стосовно роботи колишнього залізничного Будинку культури, — продовжує христинівський мер. — Адже гуртки, хор ветеранів та молодіжна дискотека, про які згадується в листі, працювали у цьому приміщенні більш як десять років тому, а нині воно практично розвалюється. І лише прийняття в кінці минулого року цієї установи на баланс міської ради вселяє надію на відновлення його роботи — сьогодні активно проводиться реконструкція будівлі. Бар, про який згадують анонімщики, функціонував у окремій частині приміщення і раніше, але «борці з наркоманією» його тоді чомусь не помічали, хоча постає логічне запитання: хто ж у ті часи його кришував?

— У дечому хочу признатися, а саме про «кришування циганських наркокубел», — Петро Наконечний цитує надрукований в «Антенне» лист майже напам’ять. — У районі, навпаки, проводиться відповідна робота по легалізації проживання осіб ромської національності. При цьому нагадаю, що масове прибуття циганів з Одеської області на проживання у Христинівський район розпочалося ще у 2004 році, тобто за два роки до обрання мене на посаду міського голови. Ми намагаємось вибудувати стосунки з переселенцями на основі толерантності і поваги як до прав національних меншин, так і прав територіальної громади.

Мер досить впевнено відповідав на всі наші, часом каверзні, запитання. Ми не помітили бажання з його боку напустити туману або чинити хоч якийсь тиск. Натомість дещо прояснилася непроста ситуація у місті. Адже як і у будь-якого іншого міського голови, у Наконечного є і прихильники, і ті, кому новий градоначальник не припав до смаку.

— До речі, багато чого після мого обрання на посаду окремі сили роблять назло. Якщо раніше це були розбиті вази для квітів у центрі міста чи ліхтарі, то сьогодні є і випадки навіть відкритого терору, — із сумом констатує мер. — 25 та 26 лютого були обрізані кабелі живлення на одинадцяти артезіанських свердловинах, що завдало значної шкоди водозабезпеченню міста.

Дещо повагавшись, задали ми питання і про відоме прізвисько «Бик»… У міського голови це викликало тільки привітну посмішку.

— Я колись професійно займався спортом – важкою атлетикою. Неодноразово був переможцем на змаганнях. Навіть не можу згадати коли вперше почув таке прізвисько. Мабуть, то за мою силу хтось мені його приліпив! Але в житті мене так ніхто ніколи не називав. У мене і зараз, подивіться, на руках мозолі від штанги. Я знаю багатьох відомих спортсменів, у тому числі і черкаських. Наприклад, в молодості на змаганнях неодноразово зустрічався з Володимиром Іваненком та багатьма іншими.

Ми дуже далекі від думки, що Христинівка є зразковим містом. Та чи може сьогодні в країні взагалі бути населений пункт, в житті якого не існує жодних проблем? Наконечний, скоріш за все, бажає розквіту та добра своєму місту та його мешканцям. Мальовничому старовинному містечку, від якого до Києва, виявляється, ближче, ніж до Черкас. Місту, яке з обласного центру може видатися забутою та далекою провінцією. Але, напевне, це далеко не так. Прикро, що ми не змогли, друкуючи листа, зразу перевірити викладені в ньому звинувачення. Натомість ми отримали можливість ретельно вивчити і Христинівку, і її мешканців. Та завдяки цьому в майбутньому сподіваємось на сторінках «Антенны» побачити репортажі не про місто-примару наркобаронів, рекетирів та сутенерів, а про охайне українське містечко, яке разом зі своїм керманичем намагаться у важкі для економіки країни часи вижити і розвиватися. Побажаємо ж його мешканцям успіхів!

"Антенна"