Не тільки зберегти, а й відродити

Бог не обділив Шевченків край як багатим історично-культурним минулим, так
і визначними пам'ятками вікопомних подій загальнонаціонального значення.
Про частину з них нащадкам нагадують заповідники. А їх на території області
аж вісім: Шевченківський національний заповідник у Каневі, Національний
історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" у Шевченковому
Звенигородського району, Національний історико-культурний заповідник
"Чигирин", державні історико-культурні заповідники "Трахтемирів" та
"Трипільська культура" - на території кількох районів, Стара Умань, а також
Уманський національний парк "Софіївка" Національної академії наук України.

В області реалізовується державна програма "Золота підкова Черкащини" на
2006-2009 роки. Відповідно до урядових рішень на 159 об'єктах розпочато
роботи, передбачені програмою. Згідно з графіками тривають ремонт та
реставрація пам'ятки архітектури національного значення "Мисливський замок"
у місті Тальне, музейно-готельного комплексу археологічних культур
Черкащини села Піковець Уманського району, роботи на відбудові резиденції
гетьмана Богдана Хмельницького у заповіднику "Чигирин", об'єктах
Корсунь-Шевченківського та Кам'янського державних історико-культурних
заповідників. Готується проект створення музею "Поселення мисливців на
мамонтів" просто неба у селі Межиріч Канівського району. Розгорнуто
реконструкцію господарчо-житлового комплексу трипільського поселення з
гончарною майстернею у селі Веселий Кут Тальнівського району. Відтворюється
археологічне середовище поселень-гігантів трипільської культури в селі
Легедзине Тальнівського району. У Каневі завершується реконструкція
приміщення музею Тараса Шевченка та Успенського собору, де відспівували
поета під час перепоховання 21 травня 1861 року.

Як розповів голова Черкаської обласної ради Володимир Гресь, охорона та
збереження об'єктів культурної спадщини стає одним із головних пріоритетів
у роботі органів місцевого самоврядування Шевченкового краю. Депутати разом
з управліннями облдержадміністрації, органами влади в районах докладають
чимало зусиль, аби не тільки зберегти те, що залишилося у спадок від
попередників, а й відновити вже повністю або частково втрачене. Особливістю
державної програми "Золота підкова Черкащини" є те, що разом із
відновленням та збереженням пам'яток здійснюється впорядкування та
оновлення соціальних об'єктів. Зокрема, добудовано середню школу в селі
Шевченкове Звенигородського району, у міру надходження коштів ремонтуються
бібліотеки, школи, сільські будинки культури, триває газифікація населених
пунктів області, реконструюються шляхи.

Цікаво, що разом з тим черкащани не забувають і про створення своєрідного
банку інформації. Без цього, як вважають керівники області, навіть якщо
будуть відроджені всі пам'ятки, не вдасться їх ефективно використати для
патріотичного виховання, піднесення духовності, розвитку туризму. Приміром,
на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького
створено Науково-координаційний центр історико-культурних досліджень
регіону (археологія, історія, етнографія, літературознавство, краєзнавство
та туризм). У цьому навчальному закладі розширюватиметься підготовка
фахівців зі спеціальності "Туризм і готельне господарство".

Готуються і видаються навчальні посібники з історії рідного краю для
навчальних закладів області всіх типів.

Разом з тим у збереженні пам'яток історичного минулого є низка проблем
державного рівня, які чекають свого розв'язання. Багато хто пам'ятає,
приміром, як непросто було врегулювати правові аспекти користування
заповідником "Трахтемирів", частина якого свого часу була передана до
приватної власності. Така небезпека існує й щодо інших земель, на яких
розміщені пам'ятки. Хоча й прийнято Закон України "Про охорону культурної
спадщини", де зазначено, що земельні ділянки, на яких розміщені пам'ятки
археології, можуть перебувати винятково в державній власності, труднощі
виникають. Землевпорядні органи держави на початкових стадіях
роздержавлення земель колишніх сільськогосподарських підприємств
проігнорували вимоги цього закону, внаслідок чого до розпаювання включено й
землі, на яких розміщені пам'ятки археології.

Як член консультативно-дорадчої ради з питань законодавства, забезпечення
місцевого самоврядування та регіонального розвитку при Голові Верховної
Ради України, голова обласної ради Володимир Гресь недавно, виступаючи із
співдоповіддю, вніс низку пропозицій, спрямованих на поліпшення збереження
історичних пам'яток. Одна з них стосувалася необхідності прийняття на
урядовому рівні рішень про заміну розпайованих земельних ділянок, зайнятих
пам'ятками археології, на інші ділянки за рахунок земель запасу та резерву.
Час покласти край і так званій "піратській" археології, коли здобуті таємно
пам'ятки продаються приватним колекціонерам та нелегально вивозяться за
кордон.

Владислав КИРЕЙ,
"Урядовий кур'єр"