Ой роде наш красний, роде наш прекрасний...

Про спортивні здобутки студентки Уманського аграрного університету Наталії
Золотухіної знає вся спортивна громадськість міста. Тендітна й струнка
дівчина виступає у "нежіночому" виді легкої атлетики - метанні молота. Такий
вибір зробила не випадково. Батько Наталі, Олег Борисович Золотухін, свого
часу був чемпіоном Європи серед юніорів по штовханню ядра, а мати, Вікторія
Вікторівна, теж активно займалася легкою атлетикою. Коли Наталі виповнилося
тринадцять років, мама й привела її до свого тренера Анатолія Михайловича
Тихомирова.

Нелегким виявився шлях у великий спорт. Спочатку дівчина приходила на
тренування тричі на тиждень. Бігала, виконувала легкоатлетичні вправи. Потім
тренувалася п'ять разів на тиждень, двічі на день. Фізичне навантаження
неймовірно зросло. Адже, щоб метнути чотирикілограмовий молот на вісімдесят
метрів, як того вимагають міжнародні кваліфікаційні норми, треба, образно
висловлюючись, зліпити зі свого тіла досконалий "слухняний інструмент" і
повсякчас підтримувати його в такій формі.

Наталі Золотухіній це вдається. У 2002 році на чемпіонаті світу серед юніорів
на Ямайці вона, будучи наймолодшою серед учасниць, вийшла в фінал. А потім на
міжнародних змаганнях з атлетики у Франції посіла перше місце. Достойно
виступала на чемпіонатах Європи серед юніорів у Фінляндії, Італії, Швеції.
Торік у німецькому місті Ерфурт, уже в молодіжній категорії, виборола
бронзову медаль.

Та найдорожча нагорода для дівчини - теплі привітання земляків, друзів,
рідних і близьких людей, а особливо дідуся, Віктора Миколайовича Близнюка,
найпалкішого Наталиного вболівальника. В юності він теж займався легкою
атлетикою, але не досяг таких висот у спорті, як Наталя. Тепер дідусь із
гордістю носить її олімпійський спортивний костюм і щасливий успіхами онуки.

Олександр ЛИТВИНЕНКО.
м. Умань Черкаської області.

Редактор відділу листів Андрій МЕЛЬНИЧУК
"Сільські вісті" 28/12/2006