Узимку
Submitted by umanchanka on Сре, 2018-01-31 16:42.
Как живешь, город?
Спить озеро, спить ліс і очерет. Верба рипіла все: «Засни, засни...»
І снилися мені все білі сни: на сріблі сяли ясні самоцвіти.
Стелилися незнані трави, квіти. Блискучі, білі... Тихі, ніжні зорі
Спадали з неба — білі, непрозорі —І клалися в намети... Біло, чисто
Попід наметами. Ясне намисто з кришталю грає і ряхтить усюди —
Я спала. Дихали так вільно груди. По білих снах рожевії гадки
Легенькі гаптували мережки. І мрії ткались золото-блакитні,
Спокійні, тихі, не такі, як літні...
І снилися мені все білі сни: на сріблі сяли ясні самоцвіти.
Стелилися незнані трави, квіти. Блискучі, білі... Тихі, ніжні зорі
Спадали з неба — білі, непрозорі —І клалися в намети... Біло, чисто
Попід наметами. Ясне намисто з кришталю грає і ряхтить усюди —
Я спала. Дихали так вільно груди. По білих снах рожевії гадки
Легенькі гаптували мережки. І мрії ткались золото-блакитні,
Спокійні, тихі, не такі, як літні...
Леся Українка
Фото - Лідія Акімова
Recent comments