Тріумф "Ніки" у Кубку Уманського району-2017

Фінал Кубка Уманського району-2017.

«Дмитрушки» - «Ніка» (Родниківка) 0:4 (0:0)
25 серпня. Паланка. 400 глядачів.
Арбітри: Трифонов О., Щербина В., Устенко В.
«Дмитрушки»: Задорожний, Збриський, Мусатенко, Лісогурський, Скакодуб, Терещенко, Короленко, Левченко, Симонов, Ткаченко, Назаренко. Запасні: Дубінчук, Смілянець, Карась, Андронік, Потайчук.
«Ніка»: Березовський, Носенко, Яніков, Білокур, Лозенко, Шеремета, Бурлаченко, Крочак, Лебедєв, Кузьменко, Спільніченко. Запасні: Божко, Пустовий, Ачкевич, Гнилозубенко, Корунець, Височин, Вакулинець, Поприч, Дзьонь.
Голи: Спільніченко (53, 63), В.Кузьменко (60), Лозенко (76)
Попередження: Березовський (16), Мусатенко (27), Збриський 74), Кузьменко (77), Дубінчук (78), Спільніченко (79), Лебедєв (90).
Примітка: автори м’ячів і попереджень вказані згідно номерів футболок прописаних в рапорті арбітра.

Завершився черговий розіграш Уманського району. Традиційно для останніх років він пройшов досить цікаво і найбільший інтерес, що логічно, викликав фінальний поєдинок. Цей матч за, знову ж таки, традицією останніх років пройшову вихідні дні супутні Дню Незалежності. Тут відкину зауваження щодо того, що фінал мав відбутися обов’язково безпосередньо 24 серпня. Досить спірне твердження. Свого часу і таке ми практикували – але особливих «дивідендів» у вигляді додаткового масового напливу глядачів такий хід не давав: кому той футбол байдужий, то швиденько після районного свята розбігався чи по домівкам чи по генделям і не витрачав свій дорогоцінний час на те, що їм не цікаво. Хто ж зацікавлений у відвідувані саме фіналу, то і наступного за святом дня (також вихідного!) це робив. Як власне і сталося і цього року в Паланці. Чималі десанти активних уболівальників з обох сіл представлених у фіналі додалися до постійних глядачів, що не пропускають нічого цікавого на стадіонах Уманщини. В підсумку вкотре (за тою таки традицією останніх років в Уманському районі) вийшло все з достатньою підтримкою і інтересом чималої кількості присутніх.

Організація фіналу супроводжувалася цілим рядом проблем. Причому ці проблеми здебільшого були надумані або пов’язані з недалекоглядністю тих або інших представників команд. Це стосується зокрема проблем зі складом, з можливістю задіяти гравців у фіналі. Справа в тому, що при затвердженні Регламенту та календаря на сезон потрібно думати. В Уманському районі це було ще в березні. Тоді, коли це робилося, половина команд взагалі проігнорували зібрання представників а присутні не особливо переймалися тим, що їх не цікавило. Ніхто ж тоді не знав хто конкретно дійде до фіналу. А відтак і не зациклювалися. Коли ж дійшли до фіналу, то стали обурюватися Регламентом і т.п. Питається – а хто ж як не представники команд приймали той Регламент і календар? Риторичне питання. Як не варте виїденого яйця намагання чи змінити по ходу сезону Регламент чи об’їхати його. Буде наука. Хоча й це не факт. Останні пару років активність при обговоренні Регламенту і контурів сезону звелася до мінімуму. А цього року взагалі була практично нульовою. Мабуть, забуто принцип «спасенне утопаючих – дело рук самих утопаючих». Ще однією проблемою, навколо якої ламалися списи, стало визначення місця проведення вирішальної зустрічі. Від проведення матчу в Родниківці відмовилися представники Дмитрушок. Досягти домовленості щодо нейтрального поля у Городецькому не вдалося. Варіант з жеребкуванням теж не сильно приваблював іншу сторону – виникала можливість зіграти у Дмитрушках (у нас останніми роками, конкретно з 2011 року, звикли грати на ідеальних газонах – «Уманьферммаш» (двічі), Городецьке (двічі), Паланка, Родниківка). В підсумку таки було отримано добро від керівництва УТК зіграти в Паланці. Правда, безпосередньо 24-го там проводилися районне свято та матч першості області за участю «УТК-2» та «Базиса-2» (давайте не буду серйозно розглядати думку, що потрібно було переносити матч першості області за участю господарів стадіону – і таке цілком серйозно було висловлено вже після фіналу). Отож в підсумку і зійшлося до компромісу і матч відбувся у Паланці 25 серпня.

В першому таймі близько чотирьох сотень глядачів стали свідками по суті рівної гри. В певні періоди незначну перевагу мала одна або друга команда. На початку активніше були родниківці. В середині тайму – Дмитрушки. Гольових моментів багато не було. Їх також, як по мені, було порівну. У «Дмитрушок» я б відмітив практично вихід сам на сам з воротарем Сергія Терещенка. Безрезультатно. За тим свій реальний шанс мала «Ніка» - після подачі кутового практично впритул послідував удар головою. Мимо. Більшість очікували рівної боротьби в другому таймі ато і у додатковий час. Помилилися.

Після відпочинку без розкачки на штурм пішли «Дмитрушки». Вони мали більш ніж помітну перевагу. І створили один чудовий момент, але Тарас Назаренко не реалізував чистий вихід сам на сам з воротарем. А не забиваєш ти, то… Ну ви самі зрозуміли – гол забили родниківці. На 53 хвилині Ростислав Спільніченко сміливо справа пішов на відразу трьох оборонців, обіграв їх і чітко «поклав» м’яча низом у дальній кут! Видовищний гол! Стало зрозуміло – зараз почнеться саме цікаве. «Дмитрушки» прогнозовано стали масовано шукати щастя на чужій половині. І вийшло як у тій приказці – «пішли у наступ і потрапили у полон». На 60 та 63 хвилинах «Ніка» провела дві зразкових контратаки і оформили перевагу уже у три м’ячі! Спочатку правим флангом відразу двоє вирвалися на оперативний простір. Той таки Ростислав Спільніченко до підкату суперника встиг віддати пас на партнера і Владислав Кузьменко спокійно спрямував низом м’яча метрів з 20 у порожні ворота (Ілля Задорожний необачливо вибіг за межі карного майданчика рятувати ситуацію). А за тим той таки (!) Ростислав Спільніченко оформив дубль. Йому дали двічі поспіль пробити метрів з 8-10. Перший удар заблокували а повторний уже ні. Якщо когось і називати кращим гравцем матчу (дуже не полюбляю це робити – все ж маємо справу з командним видом спорту), то це на мою думку Ростислав Спільніченко. «Дмитрушки» взагалі були деморалізовані. Команда намагалася забити, врятувати матч. Але командна гра зникла остаточно. Кожен самотужки щось в емоціях робив. Натомість «Ніка» демонструвала за рахунок чого вона досягла успіху в матчі і у турнірі – організацію. І на 76 хвилині і четвертий м’яч влетів у ворота «Дмитрушок». Послідувала подача зі штрафного, Задорожний вирішив ногами відбити м’яча а його партнери дали можливість в сутолоці Лозенку добити.

Цілком закономірна по перебігу подій в другому таймі перемога «Ніки». З чим і можна привітати родниківці, які змогли здобути трофей районного футболу. Свого часу кубки і чемпіонські титули часто були у команди цього села (у фейсбуці навіть довелося прочитати, що це 24-й кубок з 1961 року у родниківців – за відсутності достовірної інформація за період до 2000-х років це ні підтвердити ні спростувати не маю можливості). Але за тим був період домінування інших команд. Отож напевне можна і так сформулювати – Родниківка повернулася. Радість переможців була шалена. Тут і відкорковане шампанське і всі супутні події. Правда, добряче при цьому дісталося роздягальні стадіону у Паланці..

Наостанок відмічу якісну роботу бригади арбітрів. Довелося чути традиційні бурчання з боку програвших, і навіть з боку переможців. Хтось офсайди бачив, хтось вилучення і т.п. Висловлю свою особисту думку - вся бригада арбітрів відпрацювала на високому, достойному рівні. І їм також потрібно подякувати за свято, що вдалося. Надіюся, що команда "Дмитрушок" зробить висновки з поразки, що лише додасть їм досвіду і злості в боротьбі у чемпіонаті. де саме цікаве ще лише попереду. Родниківці ж можуть отримати імпульс від радості перемоги і спробувати свої сили на обласному рівні, як це було з "Базисами", "Дмитрушками".

Благодарим Игоря Соболенко за предоставленную информацию для нашего сайта.
Футбол Уманщини від Ігоря Соболенка

http://umanfootball.com.ua/news/news2/2039-trum-nki-u-kubku-umanskogo-rayonu-2017-fnal-yak-dzerkalo-procesv.html