Аварія на ЧАЕС. Як це було...

26 квітня 1986 року в Україні трапилася наймасштабніша техногенна катастрофа сучасності — аварія на Чорнобильській атомній електростанції.

Вночі о 1.23 (за московським часом, що діяв тоді в УРСР) на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС в результаті серії теплових вибухів був зруйнований реактор. Значна кількість радіоактивних речовин потрапила в навколишнє середовище, це зокрема ізотопи урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів), цезію-134 (період напіврозпаду 2 роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 28 років). За розрахунками експертів, сумарний вихід радіоактивних матеріалів становив 50 млн. кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих в 1945 році на Хіросіму.

Радіоактивна хмара, що утворилася в результаті аварії, пройшла над європейською частиною колишнього СРСР (Україна, Білорусь, Росія), Східною Європою, Скандинавією, Великобританією і східною частиною США.

Радіоактивними нуклідами було забруднено понад 145 тис. кв. км території України, Республіки Білорусь і Російської Федерації — близько 5 тисяч населених пунктів в цих країнах; з них в Україні — 2218 селищ і міст з населенням приблизно 2,4 млн. осіб.

Влада СРСР два тижні замовчувала масштаби аварії, яка стала найбільшою техногенно-екологічною катастрофою сучасності. 19 вересня 1986 на прес-конференції для радянських і іноземних журналістів про аварію на ЧАЕС було заявлено: 2 осіб загинули в момент аварії, 29 померли пізніше, на стаціонарному лікуванні — 11 осіб.

Населення попередили про небезпеку зараження з великим запізненням. Перше офіційне повідомлення по телебаченню зробили лише 28 квітня. До цього часу підвищення радіаційного фону уже зареєстрували в Швеції — за ізотопним складом радіоактивної хмари фахівці визначили, що сталася аварія на атомній станції.

25 квітня 1990 року Верховна Рада СРСР офіційно визнала, що попередня інформація про масштаби катастрофи є результатом брехні і неправильної оцінки масштабів аварії. За інформацією СБУ України, до 1991 року Чорнобиль забрав життя 12 тисяч громадян СРСР, в основному військовослужбовців. Радянські органи влади надали в МАГАТЕ неправдиві відомості про викид в атмосферу 3% радіоактивних речовин, тоді як реальний викид становив 60 — 80%.

В 1986-1987 роках в роботах з ліквідації наслідків катастрофи взяли участь близько 600 тисяч осіб. 200 тис. з них отримали підвищені дози опромінення, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

За офіційними даними загалом внаслідок Чорнобильської аварії потерпіли близько 5 млн. осіб, з них понад 2,6 млн. українців, у тому числі більше 600 тис. дітей.

Після аварії на Чорнобильській АЕС з потерпілих районів евакуювали 116 тисяч мешканців. Ще 230 тисяч були переселені із зараженої зони. Серед них значно вищий, ніж в середньому по Україні, рівень захворювань органів дихання, щитовидної залози та інших.

Тим часом частина переселенців повернулася в села. Зараз на заражених територіях проживають більше 300 самоселів.

Через 20 років після аварії на ЧАЕС оцінки її впливу на здоров'я людей дуже суперечливі. Чорнобиль називають ще і інформаційно-комунікативною катастрофою, оскільки точне число жертв важко визначити. Вважається, що велика їх частина померла або помре від раку. Достатньо складно визначити, чи є ці випадки наслідком аварії або ж викликані іншими причинами.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) відзначає, що в Україні, Росії і Білорусі діагностовано більше 5 тис. випадків раку щитовидної залози у людей, які були під час чорнобильської аварії дітьми і підлітками. В найближчі роки в цих країнах від раку помруть ще приблизно 9 тисяч осіб, говориться в доповіді цієї організації.

Фахівці ВООЗ прогнозують, що наслідки чорнобильської катастрофи приведуть до загибелі 16 тис. жителів Європи. Своєю чергою британський вчений Іан Ферлі оцінює цифру жертв чорнобильської трагедії в 30-60 тис.

Сьогодні екологи Greenpeace не погоджуються з оцінками МАГАТЕ і ООН і заявляють про смерть 100 тис. людей в цілому світі тільки від онкологічних захворювань, викликаних Чорнобилем. В МОЗ України відзначають стійкі негативні зміни в стані здоров'я дітей. Зростання захворюваності дітей раком щитовидної залози почалося з 1989 року. За даними Інституту ендокринології і обміну речовин АМН України, за 1989-2004 рр. тільки в Україні було прооперовано 3400 осіб, які були дітьми і підлітками на момент аварії.

Медики також вважають, що напередодні 20-х роковин Чорнобильської катастрофи медико-демографічна ситуація в Україні на радіоактивно забруднених територіях продовжує формуватися в умовах демографічній кризи. З 1991 року смертність населення перевищила народжуваність. В результаті середньорічна чисельність населення країни з 52,179 млн. в 1993 році зменшилася до 47,451 млн. в 2004 році. Погіршенню демографічної ситуації сприяла несприятлива, серед іншого і в результаті Чорнобильської катастрофи, екологічна ситуація.

"Антенна"