В Умані завершилась міжнародна конференція
Стало вже доброю традицією для селекціонерів та генетиків у березні збиратися на наукову конференцію в древній Умані, в стінах Уманського національного університету садівництва. Спочатку ці зібрання мали вітчизняний масштаб. Але з кожним роком розголос про них ширився серед генетиків і селекціонерів навколишнього зарубіжжя, і до нього почали проявляти інтерес науковці й сусідніх з Україною держав. Хтось почав цікавитись умовами особистої участі, хтось надсилав тези своїх можливих доповідей, когось зацікавила конкретна доповідь якогось колеги. Отож і на нинішню конференцію, яку організували і провели в Умані 18-20 березня Уманський національний університет садівництва, Національний дендрологічний парк «Софіївка» та Українське товариство генетиків і селекціонерів імені М.І.Вавилова, зголосилися науковці як України, так і Молдови та Росії. На жаль, сьогоднішня ситуація на прикордонні колись дружніх держав не дозволила прибути до Умані абсолютно всім бажаючим, однак хто хотів поспілкуватись із колегами — здолав усі перешкоди.
Доробок уманських генетиків — солідний
Ясна річ, найбільше цікавих повідомлень підготували на міжнародну конференцію господарі — науковці Умані. Це невипадково, бо селекційно-генетичні дослідження кафедри генетики, селекції рослин та біотехнології тутешнього університету садівництва справді багатогранні.
Під орудою завідуючого кафедрою доктора біологічних наук Федора Парія сформувався цілий загін молодих, енергійних і висококваліфікованих науковців, які за останні роки зробили чималий внесок як у генетику, так і в селекцію.
— Дослідження на кафедрі проводять за цільовою програмою «Розробка генетичних та біотехнологічних методів селекції», — розповідає Федір Микитович. — Зокрема розроблено способи контролю стерильності та гібридності насіння з використанням ознаки стійкості до гербіциду. Розроблено способи відбору високопродуктивних форм зернових культур на основі ознаки «гіллястий колос», завдяки чому створено нові сорти тритикале та пшениці спельти. Розроблено новий спосіб трансформації рослин, і з його використанням створено стійкі до гербіцидів форми ріпаку, кукурудзи та буряків. Розроблено спосіб відбору ліній кукурудзи, які витримують загущений посів. Наші науковці проводять роботу з соняшником по створенню ультраскоростиглих гібридів та гібридів, які стійкі до гербіциду. Зокрема, вже створено перший вітчизняний гібрид соняшнику «Армагедон», що стійкий до гербіциду «євролайтнінг», та гібриди, стійкі до гербіциду «гранстар». Уманчани разом із Верхняцькою дослідною селекційною станцією створили сорт голозернового вівса, також нові лінії кукурудзи, гібриди яких передано на держсортвипробування.
Створено і занесено до державного реєстру сортів новий сорт кормових буряків та гібриду цукрового буряка «Авторитетний».
За спельтою — велике майбутнє
Такого висновку, як засвідчила конференція, дійшли не лише українські селекціонери, які підготували кілька доповідей про пшениці та тритикале, а й науковці інших закладів, зокрема О.Ружицька, А.Підгірна та Н.Корновал із Одеського національного університету імені І.І.Мечникова. Але здобутки уманчан тут все-таки найвагоміші. Бо під керівництвом генетика Федора Парія в Умані створено перші в Україні сорти пшениці спельта. Це «Зоря України», зерно якого містить до 25% білка і який занесено до вітчизняного реєстру сортів, та сорт «Європа», що має 20% білка та ознаку «легкий обмолот» і переданий на реєстрацію. Уманчани вже й створили високобілкові сорти м’якої пшениці при її схрещуванні зі спельтою. Це зокрема сорти «Артемісія» й «Артія», які, маючи 18-19% білка, не поступаються урожайністю традиційним сортам озимої пшениці. Уманські науковці пішли ще далі: схрестивши спельту з трьохвидовим тритикале, створили чотиривидові тритикале, з яких сорт «Алкід» внесено до реєстру, а сорт «Аватар» передано на держсортвипробування. Неймовірно, але факт: уманська колекція генофонду нових чотиривидових тритикале містить понад 500 зразків!
Все, що родить поле наше
Про головний наш хліб — пшеницю — на конференції в Умані велося багато мови, але не залишили науковці поза увагою й інші польові культури. Та й не лише їх. Доктор біологічних наук В’ячеслав Січкар із селекційно-генетичного інституту розповів про цінні ознаки посухостійких форм сої в умовах степової зони України. Увага до сої невипадкова, бо площі під нею за короткий час зросли в Україні в десятки разів, а виробничників вона вабить стійким попитом і стабільно високою ціною на боби. Більше того, ціна на сою продовжує зростати, українська соя, як підтвердив В’ячеслав Іванович, постійно користується попитом у Європі. Не останню роль у цьому, мабуть, відіграло й те, що вітчизняні сорти сої не містять ГМО, бо контроль за цим показником у нас значно суворіший, ніж за кордоном.
Певний інтерес становить і те, що досягли селекціонери в царині нових гібридів соняшнику, кукурудзи, ріпаку, їх вивчення і вдосконалення.
Про пошуки селекціонерів у садівництві йшлося у виступі Алли Силаєвої — професора кафедри садівництва ім.В.Симиренка Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Погода диктує свої умови
На цьому зосередили свою увагу і вказали на нові напрямки селекційного пошуку, враховуючи зміни клімату, академік Нью-Йоркської академії наук та Української аграрної академії, доктор біологічних наук Адольф Стельмах і молдавський селекціонер із Кишинева, професор, доктор біологічних наук Александр Даскалюк. Він зокрема зупинився і на ширшому використанні біохімічних методів у селекції, розповів про досягнення молдавських колег у цій царині. Адже сусідня з Україною Молдова переживає подібну з нами ситуацію і в аграрному секторі, і в природному середовищі.
http://www.kray.ck.ua/selo/item/8447-selektsioneri-pratsyuyut-dlya-maybutnogo-v-umani-vchora-zavershilas-mizhnarodna-konferentsiya-selektsioneriv-i-genetikiv
"Черкаський край"
Recent comments