Уманщина вшанувала пам’ять своїх героїв – солдатів 6-12 армій

Чи не найбільше прославилася наша Уманська земля іменами своїх земляків під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

Наш край став ареною запеклих кровопролитних боїв як на початку війни, так і в період визволення від німецько-фашистських загарбників. Ціною свого життя, стражданнями полону воїни 6-ї і 12-ї армій Південно-Західного фронту зірвали в липні-серпні трагічного 1941 року плани гітлерівців, які хотіли захопити Київ та інші життєво важливі центри України.

Центром боротьби стала «Зелена Брама» – так називається лісовий масив на правобережжі річки Синюха, біля села Підвисоке в Новоархангельському районі Кіровоградщини. В кінці літа 1941 року поблизу села Підвисоке відбулася одна з найтрагічніших подій перших місяців Великої Вітчизняної війни. Провал Уманської оборонної операції призвів до того, що в цих місцях потрапили в оточення і були практично повністю знищені 6-а і 12-а армії, якими командували генерал-лейтенант И.Н. Музиченко і генерал-майор П.Р. Понєделін. За даними штабу Південного фронту, до початку серпня дві армії налічували близько 130 тисяч чоловік, оточення вдалося уникнути лише 11 тисячам солдатів й офіцерів, головним чином з тилових частин. Решта – або потрапили в полон, або назавжди залишилися в урочищі Зелена Брама.

З історичних джерел також відомо, що з 2 по 8 серпня 1941 року на кордоні населених пунктів Оксанино та Бабанка, що на Уманщині, відбулась запекла боротьба між армійцями та німецько-фашистськими загарбниками.

З метою вшанування пам’яті тих, хто, не шкодуючи власного життя, захищав Батьківщину від німецьких окупантів, 8 серпня керівництво районної влади на чолі з заступником голови райдержадміністрації Сергієм Рогальським та головою районної ради Сергієм Кулібабою, заступником голови районної ради Валентиною Швець, взяли участь в урочистому покладанні вінків та квітів до пам’ятнику солдатам 6-12 армій. До заходу долучилися учасники бойових дій, котрі й сьогодні беруть активну участь у патріотичному вихованні сучасної молоді, розповідаючи їм про те, якою була їхня «по-справжньому доросла юність».

Історію творять мільйони, але тільки одиниці стають народними героями. Вони залишаються нашими сучасниками, продовжують жити не лише у підручниках, переказах і легендах, мистецьких творах та монументах, але й у нашому сьогоденному житті. Ось чому завжди, в усі часи, люди звертають погляди до тих, хто творив справді великі справи, уособлював собою країну та її народ.

Черкаська обласна державна адміністрація

http://www.oda.ck.ua/?lng=ukr&section=2&page=3&id=10238

Читать @ShurikUman