Яценко допоміг встановити меморіальну дошку на братській могилі

Наша память

9 травня 2013 року в місті Умань, у районі залізничного вокзалу було урочисто відкрито пам’ятну дошку на гранітній стелі встановленій на братській могилі загиблих в стінах колишнього Лазарету № 2 Шталагу 349 «Уманська Яма» радянських солдатів.

Дошка встановлена громадською організацією «Народна пам'ять Уманщини», за допомогою народного депутата України Антона Яценка.
«В цій братській могилі лежать сотні червоноармійців закатованих німецькими загарбниками. Вони пройшли мученицьку смерть від голоду, ран і хвороб в стінах колишнього Лазарету № 2. Вічна пам'ять!»
Саме ці слова викарбувані на встановленій в День Перемоги дошці.

За словами представника ГО «Народна пам'ять Уманщини», це не просто дошка, це увіковічення пам'яті про сотні закатованих захисників Вітчизни.
- Довгий час могила була майже забутою. Багато уманчан навіть не знають, що під цією стелою поховані радянські бійці. Та й територія гігантського за своїми масштабами братського поховання в місті стояла неупорядкованою. Тому ми вирішили це змінити і належно увіковічити пам’ять полеглих та передати молодому поколінню історичну правду про Лазарет №2, - стверджує голова ГО «Народна пам'ять Уманщини» Владислав Риндюк.

За його словами, зверталися по допомогу до багатьох, проте відгукнулися, не всі.
- Щиро дякуємо народному депутату України Антону Яценку який допоміг нам встановити меморіальну дошку та вшанувати разом з нами пам'ять загиблих в роки Великої Вітчизняної війни на Уманській землі, - зазначив під час відкриття голова пошукової громадської організації.

Також біля братської могили, територію якої напередодні допомогли упорядкувати працівники дендрологічного парку «Софіївка», настоятель Свято-Успенського храму отець Вадим провів поминальну панахиду за загиблими.

Історична довідка:
Лазарет №2 Шталагу 349 існував у період з 1941 по 1942 роки. Розміщувався він у приміщенні колишнього клубу залізничників у місті Умані. До нього звозили поранених червоноармійців зі складу 6-12 армій, які потрапили у оточення в районі міста Умані. За різними даними у нетривалий термін існування лазарету у його стінах мученицькою смертю загинуло більше тисячі полонених. На початку зими 42-го року в лазареті спалахнула епідемія висипного тифу і щодня від хвороби гинули десятки людей. Всіх їх ховали у великій прямокутній ямі, що знаходилась поруч зі стіною клуба. Тіла пересипані вапном кожного дня поповнювали могилу, так продовжувалось до початку весни 1942 року. Після того, як загинув останній хворий лазарет припинив своє існування.
Вшанування:
В 1965 році на місці братського поховання міською владою було встановлено гранітну стелу з написом "Вічна слава воїнам, що загинули за Батьківщину". Територію поховання було обнесено залізним парканом.
В 1973 році братську могилу біля колишнього клубу залізничників було поставлено на облік міського комунального господарства.

Видео предоставлено на сайте Youtube.com: UmanYatran

Благодарим "УМАНСЬКУ МІСЬКУ ВЛАДУ"
http://uman-rada.gov.ua

Спасибо за память!

Очень интересует этот чудесный мальчик Дмитрий Билаш! Когда-то в молодости знала близко Юрия Билаша и Галину Билаш в Умани. Не их-ли это родственник-потомок ? Может-быть кто-нибудь ответит ? Буду очень признательна. Мальчику -- самые наилучшие пожелания!Умани -- процветания!
Алла Зиливинская(Брозер) из Нью Йорка .