Христинівкa: Христинівський хліб куштували навіть у Парижі

У конкурсі якості продукції «100 кращих товарів України 2012 року» в шаленій конкуренції маленька провінційна пекарня з Христинівки здобула визнання. На ФОП «Плужник В.М.» у столиці чекав тріумф: їхній хліб сорту «Подільський» став переможцем конкурсу в номінації «продовольчі товари», його визнано найкращим хлібом житньо-пшеничного сорту в Україні.

Першого вересня минулого вже року тут відсвяткували 5-річний ювілей. Нове життя підприємства починалося у стінах старої залізничної пекарні. Сім’я Плужників, що взялась піднімати її з руїн, дуже ризикувала. Але було тоді дві важливі обставини на користь справи: місто і район жили на привозному хлібові, в той же час у Христинівці залишилися досвідчені працівники двох місцевих пекарень, знищених у кризу.

І люди з радістю повернулися до «рідної» професії. Колектив склався гарний, за діло взялися енергійно.

— Досі пам’ятаю смак першого хліба з наших печей, — говорить Микола Плужник, виконавчий директор підприємства, депутат обласної ради. — Як у сяяли у людей очі, коли побачили живий результат своєї роботи.

Хліб з відновленої пекарні христинівчанам припав до смаку з першого дня. Сьогодні тут випікають продукції до чотирьох тонн на добу, асортимент — близько 60-ти видів продукції. І не перерахувати всіх калачів, булочок, батонів, пирогів, які тут печуть. Ларьок при вході біля воріт пекарні — дуже популярна торговельна точка, тут навіть черги збираються.

Христинівський хліб охоче купують у сусідніх райцентрах Вінницької і Київської областей. Навіть для столиці регулярно відправляють партії «Колоска» і «Подільського». І кияни христинівську свіжину з коліс розбирають. Смак цього хліба справді особливий, такого більше ніде не покуштуєш.

— Про це нашу Наталію Володимирівну питайте. Вона у нас все придумує, експериментує, рецепти складає, — говорить Лідія Плужник. — Справжній талант, ця жінка, мабуть народилася, щоб хліб пекти.

У Наталії Гетьманець, головного технолога підприємства, свій погляд на процес:

— Щоб спекти хороший хліб, потрібна, по-перше, натуральна сировина (ніякої хімії, ніяких поліпшувачів) і добра піч. Микола Андрійович пішов на великі видатки, щоб купити німецьку піч (у німців найкраще в Європі хлібопекарське устаткування). Звичайно, від рецепту теж багато залежить, треба щось нове придумувати, життя на місці не стоїть.

Наталія Володимирівна — автор отого житньо-пшеничного «Подільського», що завоював титул найкращого в Україні, не менш популярного «Колоска» і ще десятків сортів. Шедевром можна назвати хліб «Семизерний». В його складі зерно семи культур: пшениця, кукурудза, жито, соняшник, соя, льон і просо. І хліб цей має особливо корисні для здоров’я властивості.

У цехах біля роздільних столів розчервонілі жінки в білому пораються біля тіста. А біля печей — чоловіки, хоча хлібопечення традиційно вважається жіночим ремеслом.

— У нас майстри всі чотирьох змін — жінки: Надія Рога, Галина Капітан, Галина Підчасюк і Тетяна Шиян. То влада в жіночих руках, — усміхається Наталія Володимирівна. — А оператори подових печей — Віталій Громадський і Гриша Вовк. І всі чотири тістороби — чоловіки.

В цеху кипіла робота — виробляли калачі.

— Попит великий — на Різдво вечерю до хрещених батьків всі діти несуть з нашими калачами, — з гордістю говорить Тетяна Чорноконь, заступник виконавчого директора. — Взагалі святки — це у нас «жнива». Щоб фігурні «миколайчики» спекти, спеціальну форму зробити. А напередодні свята Андрія біля нашого кіоску довжелезна черга зібралась: за калитою. Наша калита не просто булка у формі бублика, а міні-коровай, з прикрасами. В Київ, Одесу везли спеціально.

Короваї з цієї пекарні можна назвати витворами мистецтва. Біля їх виставок не тільки рідній Христинівці, але й в Експоцентрі України, на конкурсах глядачі просто завмирають. Ріг достатку, повен калачів, булок і пирогів — форма традиційна. А от як спекти коровай у формі пшеничного снопа, де кожен повнозерний колосок золотиться? Родзинка їхньої осінньої виставки — коровай у формі млина-вітряка, з корпусом і крилами на півметра в розмаху. Майстер чи, краще сказати, художник, христинівських короваїв — Наталія Гетьманець. Колеги стверджують, що двох однакових короваїв у неї ніколи не буває.

Один з христинівських шедеврів нещодавно потрапив на міжнародний рівень. Готувались до участі у столичній виставці «Інвестиційна Україна». Напекли всякої всячини, ще потрібен був «головний» коровай.

— Якраз одна дівчина у нас була одягнена в майку з написом «Париж» і з малюнком Ейфелевої вежі, — говорить Наталія Володимирівна. — Це підказало мені тему, от і виліпила на короваї з одного боку колоски, кетяги калини, з другого — Ейфелеву вежу, Тріумфальну арку, а в центрі — ріг достатку.

Чи ж могли в христинівській пекарні знати, що виставку відвідає посол Франції в Україні? А поважний месьє з’явився в залі, уважно розглядав експонати всіх регіонів. Довго стояв перед христинівськими хлібними дивами, на кількох мовах висловлював своє захоплення і зовсім розчулився, коли йому подарували незвичайний коровай, сказав, що обов’язково повезе його на свою батьківщину. Тож смак хліба з маленької української пекарні знають тепер і в Парижі.

Ольга Даниленко
"Черкаський край"
http://www.kray.ck.ua/ekonomika/promislovist/item/2672-hristinivskiy-hlib-kushtuvali-navit-u-parizhi