Черкащина причетна до розвитку космонавтики

12 квітня українська спільнота відзначає День працівників ракетно-космічної галузі України та Всесвітній день авіації і космонавтики. У розвитку космічних програмах Радянського Союзу брали участь і чимало черкаських підприємств, зокрема, заводи: «Фотоприлад» із його центральним конструкторським бюро «Сокіл», «Імпульс», «ЗТА», Уманське підприємство «Вега» та багатьох інших.

Звісно ж, тісно пов’язані з такою діяльністю й людські долі. Скажімо, льотчик-космонавт СРСР, генерал-лейтенант, Двічі Герой Радянського Союзу Георгій Береговий першу золоту Зірку Героя отримав за участь у Корсунь-Шевченківській наступальній операції, коли визволяв Черкащину від німецько-фашистських загарбників.

Відвідуючи музей Корсунь-Шевченківської битви кілька років тому, нинішній Президент України Віктор Янукович із непідробною цікавістю слухав екскурсовода, який розповідав майбутньому Главі держави про героїзм Георгія Тимофійовича, виявлений під час повітряних боїв за Черкаську землю. Георгію Береговому судилося протягом 15 років керувати центром підготовки космонавтів до польоту. За його підтримки після кожного польоту на «Союзах» у наш регіон приїздили космонавти, а у Млієві Городищенського району за його ініціативи 1975 року було закладено Алею космонавтів. Космонавти подарували місцевому музею речі, що побували в космосі. Вони і нині зберігаються в музеї. Тричі в Млієві бувала мати першого космонавта планети Юрія Гагаріна. І після проголошення Незалежності України до Млієва неодноразово приїздили космонавти з Москви. Нині сюди навідуються представники Черкаської організації ветеранів космодромів «Байконур», «Капустин Яр», «Плісецьк».

А на території сільської загальноосвітньої школи №1 росте космічна яблуня, яку було посаджено з насіння, котре в 1979 році перебувало в космосі на борту орбітальної станції “Салют-6”.

У свою чергу Мліївський інститут садівництва підтримує давню дружбу із Зоряним Містечком. Досі існує традиція сад-інституту, коли видатні гості саджають деревце, а потім ставлять свій підпис на держаку лопати. Сьогодні на цій реліквії близько п’ятдесяти автографів.

Добре відомими поміж черкащан є імена члена Всеукраїнської ради учасників бойових дій, члена оргкомітету із проведення всесвітніх конгресів космонавтів, астронавтів, голови обласного комітету військово-патріотичної роботи Генадія Кузьмічова, учасника підготовки і запуску пілотованого корабля «Восток І» з космонавтом Юрієм Гагаріним Володимира Орешкіна та колишнього провідного конструктора Центрального конструкторського бюро «Сокіл» Ігоря Щичка та інших.

Популярними в навчальних закладах області залишаються зустрічі як із самими космонавтами, так і українськими вченими, котрі зробили вагомий вклад у розвиток цієї новітньої галузі.

Жителі ж нашої області, перебуваючи з поїздками у м.Житомирі, намагаються обов’язково знайти вільну годину, аби відвідати Житомирський музей космонавтики ім. С.П. Корольова та ознайомитися з його експонатами.

Довідково:

Становлення космічної галузі України розпочалося в 1937 році зі створення в Харківському авіаційному інституті Харківської реактивної групи під керівництвом Г. Проскури, що здійснила запуск великої стратосферної ракети під Харковом.

У 1951 році за рішенням Радянського Уряду великий автомобільний завод, що будувався в Дніпропетровську, був перетворений у завод № 586 для виробництва радянських ракет Р-1. Для реалізації проекту зі створення ракети Р-12 із новими бойовими якостями в 1954 році на території заводу було створено самостійне Особливе конструкторське бюро, головним конструктором якого був призначений Михайло Янгель. У 1966 році цей завод перейменовано в Південний машинобудівний завод, а конструкторське бюро № 586 - у конструкторське бюро «Південне».

1957 року на базі бойової ракети Р-12 створено космічну ракету-носій «Космос», що була в експлуатації до 1977 року.

Українські підприємства й організації «Комунар», «Арсенал», «Моноліт», Евпаторійський космічний центр брали участь у підготовці запуску першого штучного супутника Землі, виведеного на орбіту 4 жовтня 1957 року.

Із початку 60-х років підприємства України розпочали розробку і виробництво систем керування, бортової автоматики й інших систем і приладів для космічних об'єктів і комплексів.

12 квітня 1961 року російська модифікована міжконтинентальна балістична ракета Р-7, обладнана приладами підприємств «Комунар» і «Арсенал», вивела на навколоземну космічну орбіту першого в історії людства космонавта Юрія Гагаріна.

Діяльність конструкторського бюро «Південне» у сфері наукових досліджень почалася в 1961 році з розробки космічних апаратів «Метеор» і «Стріла».

У 1962 році ракета-носій «Космос» вивела на орбіту перший супутник дніпропетровської розробки ДС-2, а в 1967 році ракетою-носієм «Космос» на орбіту був виведений орієнтований в атмосфері супутник «Космічна стріла».

З 1965 року в конструкторському бюро «Південне» здійснювалися роботи зі створення серії малих уніфікованих супутників для проведення наукових досліджень; у середині 60-х – космічних ракет-носіїв «Циклон» на базі бойових міжконтинентальних ракет Р-36.

1969 року з ініціативи конструкторського бюро «Південне» по створенню і реалізації міжнародної космічної програми «Інтеркосмос» відбулося виведення на орбіту першого супутника «Інтеркосмос-1».

У рамках співробітництва з Французьким космічним центром протягом 1971-1982 років здійснено запуски наукових супутників серії «Ореол», створеними конструкторським бюро «Південне» і Южмашем.

На початку 70-х років конструкторське бюро «Південне» початок розробку автоматичних універсальних орбітальних станцій з орієнтацією на Землю і Сонце.

Його фахівцями надано технічну допомогу Індійської організації космічних досліджень під час розробки і запусків у 1975-1979 роках індійських супутників «Ариабхата» і «Бхаскара». 1976 року під керівництвом Володимира Уткіна розпочалися роботи зі створення космічного ракетного комплексу «Зеніт», які продовжувалися протягом 10 років. На початку 80-х років почалися роботи з запусків космічних апаратів серії «Океан» для дистанційного зондування і дослідження Світового океану.

Для реалізації космічної діяльності в незалежній Україні в 1992 році створено спеціальний орган виконавчої влади Національне космічне агентство України. Через два роки прийнято першу Державну космічну програму України на 1993-1997 роки.

У нових умовах успішно тривали розвиток і розробка нових космічних проектів і програм. 1995 року Державне конструкторське бюро «Південне» і виробниче об'єднання «Южмаш» разом з партнерами зі США, Росії і Норвегії розпочали реалізацію унікального проекту «Морський старт» зі створення ракетно-космічного комплексу з однойменною назвою. У тому ж році з космодрому Плесецк ракета-носій «Циклон-3» зробила запуск на орбіту першого супутника під юрисдикцією України «Сич-1».

У 1996 році створені Інститут космічних досліджень і Національний центр керування й іспиту космічних засобів у місті Євпаторія, а Верховною Радою України прийнято Закон України «Про космічну діяльність».

1997 році Державне конструкторське бюро «Південне» у кооперації з російськими й українськими підприємствами почали створення космічного ракетного комплексу «Дніпро» на базі міжконтинентальних балістичних ракет РС-20 (SS-18 “Сатана” по класифікації НАТО).

У рамках розвитку міжнародного співробітництва в листопаду 1997 року відбувся політ першого космонавта-дослідника незалежної України Леоніда Каденюка в складі екіпажа американського космічного корабля «Колумбія» місії STS -87.

Підготовлено Наталією Борисюк за матеріалами Інтернет-видань

Черкаська обласна державна адміністрація

http://www.oda.ck.ua/?lng=ukr&section=2&page=2&id=6396