Маленькое счастье

Питомцы Софиевки

Синички

Снег кружился белый,
Как зимы причастье,
На ладошку село
Маленькое счастье.

Перышки расправило,
Кушает неспешно –
Крошки хлеба белого,
Семечки, орешки.

А мороз кусается,
Только я не струшу –
Счастье, хоть и маленькое,
Очень греет душу…

Из Софиевки - Уманчанка

Маленькое счастье

Трогательно.

Спасибо

Спасибо.

Маленькое счастье

Они просто прелесть.Так приятно их кормить когда они садятся на руку:)

Очень ручные

Да, очень ручные, и такие нежные - синички.
А иногда садятся на руку поползни - более боязливые
и скуповатые на нежность. С размаху прыгают в ладонь
и сбрасывают семечки на землю и... налетай, братва!
И братва клюет :)

Весна в Софіївці

Юлія Старікова, магістр УДАУ
Коментар з приводу весняної погоди, березень 2010
Весна в Софіївці

Весна в Софіївці, прокинувся із птахом ранок!
Храм Флори стоїть у куряві алмазних бризок.
Фонтан Змія поблизу пускає водний стовп,
І сонце, що біжить по хвилях...

Клейкі бруньки, листочків перший пагін
Прорвався з сонцем і далі він тягнутись ладен!
Скульптури мовчазні так теплу радіють,
Оновлення природи - розтанула зимова мрія.

Все скучило за мною, здається зустрічає всім.
Як радо повернулась я сюди опісля крижаних вітрів!
По-новому вдивляюся в каскади водоспадів,
І чую плескіт їх, вони грайливо товщею води спадають.

Я насолоджуюсь весною, тону в її п'янких вустах,
Цілує ніжний вітер, лишаючи квітковий присмак на губах!
Чарує так Софіївки краса, забудеш тут усі свої тривоги,
Шедевр мистецтва - це чарівний сад, витвір довершеності і любові.

Маленькое счастье

Юлія,прекрасний вірш!