Футбольні «сцени» Черкаського краю

У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна», в циклі «Від Сяну − до Дону», продовжуємо презентувати Черкаську область.

Перші стадіони на Черкащині почали з’являтися у 20-х роках минулого століття, завдяки чому розвиток футболу отримав величезний імпульс. Через тридцять років лише в обласному центрі їх налічувалось близько десятка, а в 1957-му був збудований затишний 15-тисячник, котрий і донині носить статус головної спортивної арени регіону.

Переломні 1920-ті

Перше футбольне поле у Черкасах з’явилося у 1909 чи 1910 році на колишній площі перед Соборним цвинтарем. З рання до ночі там тривали баталії команд, що представляли різні райони міста. З часом тут стало затісно, адже охочих поганяти м’яча було все більше. Саме брак облаштованих місць для гри тривалий час гальмував розвиток футболу в Черкасах, однак уже в 1920-х роках ситуація змінилась.

Перший стадіон Черкас

Із початком кампанії загального військового навчання (Всеобучу) активізувалася спортивна робота, і чи не першим досягненням так званих допокликанців стало облаштування стадіону. Відкрили нову арену 8 вересня 1923 року матчем між командами Черкас та станції Бобринської. Другий черкаський стадіон був зведений у 1928-му. А загалом до другої світової війни в місті було принаймні три непогані арени − «Харчовик» (на 5 тис. глядачів), «Труд»/«Авангард» (2,5 тис.) та «Міський»/«Водник» (1,5 тис.).

Футбол у Царському саду

До слова, ще раніше, ніж майбутній обласний центр, власною футбольною «сценою» обзавелась Умань. Тамтешній Червоний стадіон у Царському саду був відкритий 1 липня 1923-го для потреб гімнастично-спортивного товариства «Олімп», організованого за ініціативи Григорія Котовського. Активно розбудовувалась спортивна інфраструктура в Смілі, де зрештою з’явились чотири арени, котрі діють і донині, та в інших містах регіону. Повсюди в селах облаштовувались футбольні поля.

Гельсінкі-1952 та масовість спорту

У Черкасах основною ареною довгий час був «Харчовик» (нині − «Спартак»), збудований цукрорафінадним заводом. Проте під час війни його майже повністю знищили, тож певний час головні матчі проходили на «Воднику». Згодом відновлений «Харчовик» знову став центром спортивного життя міста, але його розмірів уже було замало. До того ж після дебютної для збірної СРСР Олімпіади в Гельсінкі-1952 пролунав заклик до масовості в футболі, внаслідок чого в Черкасах 15 вересня 1955 року прийняли рішення виділити спорттовариству «Колгоспник» шести гектарів на зведення нового міського стадіону.

«Динамо» на відкритті

Кошти на будівництво − 4 386 650 рублів − були виділені облрадою 20 серпня 1957-го, а вже 9 листопада був відкритий 15-тисячний ДСТ «Колгоспник». «Тисячі черкащан заповнили трибуни нового стадіону. Тут відбулась перша товариська зустріч з футболу між командою класу «А» − київськими динамівцями і черкаським «Колгоспником». Черкащани виявили велику волю до перемоги, грали з повним напруженням сил. Але їм ще не вистачає злагодженості, техніки, вміння завершувати комбінації ударом по воротах. Зустріч з рахунком 3:1 виграли більш досвідчені майстри м’яча − кияни», − розповідала про відкриття арени «Черкаська правда».

Матчі майстрів

У зв’язку з появою у місті першокласного стадіону було прийняте рішення включити місцеву команду «Колгоспник» у клас «Б» чемпіонату Радянського Союзу. Відтак нова арена, що згодом отримала назву «Центральний стадіон», побачила немало поєдинків команд майстрів. Гостювали тут і представники радянської еліти − зокрема, 9 вересня 1961 року в 1/16 фіналу Кубку СРСР потужний ленінградський «Зеніт» мінімально здолав черкасців у матчі, що вважається одним із найбільш резонансних в історії місцевого футболу. Стверджується, що на грі були присутні близько 20 тисяч глядачів − при офіційний місткості у 15000.

Чудова арена Умані

Після кількох реконструкцій місткість Центрального стадіону Черкас зменшилась до 10 300. Нині на ньому проводять матчі «Ходак» та «Славутич», котрий з наступного сезону стартує в другій лізі чемпіонату країни. Зауважимо, що просто чудову арену мають в Умані. Реконструйований у 2005 та 2008 роках, стадіон імені Григорія Котовського на 7552 місця, напевно, може вважатися найсучаснішим та найзатишнішим у області. Достатньо розвинена футбольна інфраструктура у багатьох інших населених пунктах області.

http://www.ffu.org.ua/ukr/ffu/about/7700/

Богдан Буга, ФФУ (Черкаси – Умань – Київ)